Бранко Чеґец ( Branko Čegec), «Гостильня Доброво»

спочатку коло зап’ястя мелькнув чорно-жовтий верлауф з цифрами,                                                                                     потім ми пили вино на розлив і слухали циганський бенд,
грали вони ромське, співали словенське.
шинквас пропонував вино і біле сало на чорному хлібі
якийсь тип необачно поцупив у нас склянку і зник у натовпі
панянка у строгих кельнерських строях з презирством відрізала:
ваші проблеми!
і далі ми нескоримо співали далматинські пісні: мічьо, роман, кемо і я.
і наш штирійський приятель мітія, котрий кожне intermezzo використовував для рефрену:
одна мені пити да’, друга мені їсти да’..
одна є кельнерка, друга кухарка..
а зараз одну боснійську! – заволав кемо і з його горла
раптово ніч заорало плугом:
липи квітнуть, все так само, як рік тому…
проспали декілька годин у будинку для туристів і рушили полювати на сніданок.
коли, прочесавши місцевість, ми нарешті побачили відкриту гостильню¹,
кельнерка у білих боросанах² холодно верескнула:
нічого до 11! ставайте у чергу!
була 9:30 у тіні жирного каштана.
чотири муляри організували ad hoc симпозіум про розрізнення гемішту і шпіцеру³.
насухо, звісно, бо гостильня і досі не працювала.
тоді пані змилостивилась, завдячуючи нашій добрій поведінці і двом змученим рефренам,
тому скоро ми скручували пршут і товсто нарізаний сир, прикрашений листом моркви,
фаршированою маслиною і зморщеним гострим перцем.
аж раптом тиша:
газ! – сказав роман.
газ! – сказав мічьо.
газ, а щоб йому! – сказав кемо.
газ, дійсно, йоба**й газ! – додав я з затиснутим носом від алергії.
солодкуватий запах кроїв незносно чисте словенське повітря.
— пані, звідкілясь надходить газ! – заспівали ми на чотири голоси.
жінка мало не вмерла зі сміху:
не бійтеся, хлопці, ми травимо ос у коморі.
об 11:07 робітники у комбінезонах отримали гуляш і поленту.
три шпіцера і один гемішт.
кемо випив ракію.
мічьо мінеральну воду.
пейзаж був тосканський.
повітря свердлило легені.
одноманітний ритм розмотував клубок ідеального дня.

2004-08-31

1. Гостильня — традиційний для Словенії гостьовий дім із шинком.

2. Боросани — тип взуття, що виготовляється на хорватській взуттєвій фабриці Борово (Borovo) у м. Вуковар. Боросани були широко популярні за часів Югославії і досі вважаються символічною деталлю югославського побуту.

3. Різниця між геміштом в шпіцером полягає в тому, що для приготування першого біле вино змішується з мінеральною водою, тоді як другий є міксом білого вина з лимонадом.

Оставьте комментарий